Латинський кафедральний собор

Латинський кафедральний собор є чи не єдиним собором у Львові, який будувався протягом ста років і зберігає в собі відбитки практично всіх архітектурних стилів (класицизм, бароко, ренесанс, готика) і будівельних періодів. Незважаючи на неодноразові реставрації та добудови, Латинський кафедральний собор у своїй основі є однією з найунікальніших пам'яток північноєвропейської цегляної готики. Спорудження храму було розпочато в 60-х роках 14 сторіччя за наказом Казимира ІІІ (Великого) за планом відомого архітектора Петро Штехера. А першим будівельником костелу став львівський майстер Ничко.

І тільки в 1479-1481 роки будівництво храму закінчили будівельники з Вроцлава А. Рабіш і Й. Гром. Це був тринефний костел простих і суворих готичних форм. Нарешті, в 1493 році Ганс Блехер вибудував хори та завершив будівництво готичного храму.

У 1527 році майже вся готична частина міста згоріла під час великої пожежі у Львові. Істотних руйнувань зазнав і костел, особливо вежа і західна сторона споруди. Відновлення храму почалося вже в ренесансному стилі. У 1566 році зокрема з ініціативи архієпископа С. Сломовського був виконаний вівтар в стилі ренесанс. Проте вже в 1616 році вівтар був замінений на новий, виготовлений Л. Калинським.

Перебудова храму в стилі бароко почалася в 1760-1778 роки. До цього часу Латинський кафедральний собор був у досить поганому стані, тому реконструкція була обов'язкова. У цей час вежа отримала новий бароковий вигляд, і згодом був встановлений також бароковий вівтар, зроблений ковалем Яном Неджвецьким. Саме даний вівтар можна побачити сьогодні в Латинському кафедральному соборі. Прикрашений він мармуровими статуями та колонами роботи Мацея Полейовського, що зображують святих Ієроніма, Григорія Амвровського і Августина.

Зовнішній вигляд Латинського кафедрального собору був дещо змінений, йому надали популярні на той час форми архітектури бароко, а також були знесені багато каплиць, що оточували собор. При вівтарі храму знаходиться копія невеликого, але прославленого чудами відомого образу Матері Божої. Ліворуч від вівтаря розміщена неоготична, «королівська» ложа. У 1772 році львів'яни на знак протесту проти окупації Австрією Галичини замурували парадний вхід храму. Арки, закладені цеглою і зараз видно. З того часу в Латинський собор можна потрапити лише через бічні входи.

З боку вулиці Галицької на стіні храму встановлено гарматні ядра. З боку тієї ж вулиці можна побачити і портрет Яна Домагалича, який заснував одну з каплиць, фреску Богородиці з Христом, надгробну плиту з каплиці Шольц-Вольфовичів. Фреска є копією ікони міщанина Юзефа Шольц-Вольфовича 1598 на пам'ять про улюблену внучку.

Протягом усього 19-го століття велися реставраційні роботи. У костелі збереглося безліч художніх витворів: чудові вітражі, надгробки, скульптури, ікони, мармурові та дерев'яні вівтарі. У 1839 році для Латинського кафедрального собору був виготовлений орган, який і донині милує слух своїм прекрасним звучанням. Ліворуч від вівтаря знаходиться ще один, малий, орган. Хрест на вежі в 1844 році покрили позолотою.

З лівого боку розташовуються вітражі: Тадеуша Попеля - «Хіротонія Григорія з Сянока на архієпископа львівського», Юзефа Меххофера - «Вінчання Яна Казимира», Едуарда Лепша - «Засновник собору Казимир Великий». В середньому вікні прямо над головним вівтарем можна побачити вітраж «Найсвятіша Пані Марія, прикрашена польською короною», яка була виконана за проектом Едуарда Лепша в 1902 році.

З правого боку є 5 вікон з вітражами: Станіслава Качора Батовського - «Оборона Львова Святим Яном з Дуклі», Томаша Лисевич і Яна Матейка - «Святі покровителі Польщі», Фердинанда Лауфбергера - «Святе сімейство», Юліана Макаревича - «Святий Костянтин і Свята Олена».

У 1892-1930 роках з перервами велися деякі реставраційні роботи з метою повернення пам'ятнику його первісного вигляду в стилі готики. У 1910 році на стіні собору була встановлена меморіальна дошка на честь 500-ліття битви під Грюнвальдом, в якій об'єднані війська слов'янських народів перемогли Тевтонський орден. У 1941 році дошка була знищена фашистами. У 1917 році на кафедрі Латинського собору була встановлена меморіальна табличка Тадеуша Костюшка з нагоди сотої річниці його смерті.

За часів радянської влади Латинський кафедральний собор був одним з тих небагатьох, яких можна було відвідувати, саме тому на літургії сюди ходили не лише римо-католики, але і багато віруючих інших конфесій.

25 липня 2001 Латинський собор відвідав Папа Римський Іоан Павло II. А в 2003 році на західній стіні храму на згадку про дану подію з'явилася меморіальна табличка на латинській, польській та українській мовах. Історичну і художню цінність являють собою також каплиці львівських патриціїв Боїмів та Кампіанів, що є яскравими пам'ятками ренесансної архітектури.

Адреса Латинського кафедрального собору у Львові:

м. Львів, пл. Катедральна, 1.

Як дістатися до Латинського кафедрального собору у Львові:

З автовокзалу можна доїхати автобусом № 3а або з залізничного вокзалу трамваєм № 1, 9 до центру, а далі - пішки.

Контактна інформація:

Телефон: (0322) 72-56-82