Львів, який ми втрачаємо

Львів, який ми втрачаємо

Львів став визнаною культурною столицею України, для туристів з СНД - Європою без візи і музеєм під відкритим небом. Але в останні роки ми бачимо, як старий унікальний Львів потроху зникає. З'являються повідомлення про те, що з одного будинку обсипалася штукатурка на перехожих, що руйнуються скульптури на фасадах. Туризм в майбутньому повинен стати однією з головних галузей економіки і годувати львів'ян, але для цього потрібно, щоб туристи бачили наше місто таким же гарним, як і інші європейські міста, а не облупленим із залишками колишньої імперської розкоші.

Протягом 2009-2011 років Львів не отримав жодної копійки з державного бюджету на реставраційні роботи, в 2012-му - поки теж.

З того бюджету, що є, нереально щось вимагати, більшість грошей, які виділені на охорону культурної спадщини, йдуть на заповідники: зарплату, оплату комунальних послуг. Це 57% усіх грошей. А після цих витрат залишається дуже мала сума, яка повинна піти на всю Україну. Тобто, якщо не буде додаткових грошей, то на ті, що є, нереально щось зробити.

Лілія Онищенко наголосила, що у Львові є пам'ятки національного значення, на яких розпочато роботу за державні кошти ще в 2008 році. Тоді зробили всю проектну документацію на реставрацію музею Пінзеля та ремонт невеликої частини даху.

Замість даху, який не встигли зробити, поклали тимчасове покриття, але воно протікає, а через це знищуються фрески склепінь. Не знаю, яким чином ми повинні вийти з цієї ситуації, тому що держава взяла на себе зобов'язання зберігати об'єкти ЮНЕСКО, а без грошей це просто нереально, - зазначила чиновниця.

Якщо проекти не виконувати протягом двох-трьох років, вони стають непридатними. Треба оновлювати проектну документацію, тому що вона стає неактуальною, адже змінюються ціни.

У Львові є кілька пам'ятників, які вимагають негайної реставрації. По-перше, це вже згаданий музей Пінзеля.

Незважаючи на проблеми з державним тотальним недофінансуванням, реставраційні роботи все-таки ведуть. До прикладу, в костелі єзуїтів вікна реставрують за кошти громади. Також нещодавно стало відомо, що Мінкультури і національної спадщини Польщі та Малопольське воєводство профінансують фотограмметричні вимірювання храму, які необхідні для виконання якісної проектної документації та реставрації фресок.

За кошти Міністерства культури Польщі реставрують і скульптуру "Голгофа", яка прикрашає Вірменський дворик.

Крім цього, продовжується співпраця з GIZ. За словами Лілії Онищенко, цього року заплановано реалізувати декілька проектів, а саме: відреставрувати фасади декількох будинків, хотіли облаштувати пл. Арсенальну. Однак всі проекти мають фінансуватися з обох боків і знову ж таки все залежить від бюджету розвитку.

Скоро повинні приїхати інспектори GIZ, які будуть вирішувати, чи продовжувати співпрацю зі Львовом ще на три роки, до 2015-го. За словами начальника управління охорони історичного середовища, шанси є.

Однією з ключових проблем у Львові залишається незаконна забудова. За цим повинна була б стежити будівельна поліція, якої у нас, втім немає. Тепер, щоб скласти протокол про адмінпорушення, обов'язково потрібно знайти власника і взяти у нього паспортні дані. Зрозуміло, що власник завжди намагається цього уникнути. Тому без правоохоронних органів це стає неможливим.

Як приклад жахливої забудови можна назвати будинок в проході між пл. Ринок і вул. Староєврейською.

Які пам'ятники найбільше потребують реставрації?

Музей Пінзеля, храм Стрітення на вул. Винниченка - там дах в жахливому стані. Проблеми з покриттям є ще й у Пороховій вежі, яка належить Національній спілці архітекторів. Потрібно закінчити розпочаті реставраційні роботи з відновлення даху, скульптур та фасадів у Бернардинському монастирі. Ще в цей список можна внести палац на вул. Галицькій. За кошти міста відновили палац Любомирських на пл. Ринок, але скульптури в поганому стані і можуть звалитися на голови перехожим.